Характеристика природного комплекса Черного моря

Крайня північна точка саме Чорного моря лежит під 46 38”п.н.ш., а вершина Днепровскько-Бугського лимана під 46 59” п.н.ш., південна під 40 54” п.н.ш., східна та західна відповідно під 27 27” та 41 47”. Довжина берегової лінії близько 4090 км. Площа у сучас них межах 422 тис. км 2 , пересічна глибина 1315 м, найбільша - 2210м. Найбільша длина по паралелі 42 30” 1130км, по мередіану Очаків – Ереглі 611км.

Берега моря найбільш зближені в середній частині, від міса Сарич в Криму до мису Керемпе на анатолійському узбережжі, де ширина складає до 263км. Б е р е г и, о с т р о в и. Бе ре ги Ч орного м оря розчленова ні мало, пере важно круті , горист і , лише на пінічно-західній низовинн і , подекуди ли ма нного типу. Більша частина берегів гориста. В Криму поряд з високими обривами,відвісно входячих у море, можно зустріти площі хаотично розташованих обламків скель та обширний простір оползнів. В районі масива Кара-Даг - чудернацькі форми гротів, високих скалистих стін та абразивних останців.

Поверхня Керченського півострова платообразна та огорожена серією морських терас. На Таманському півосторві велика частина берегової лінії проходить по пересипам, отгорожуючим мелководні лимани.

Хребти Великого Кавказу придають узбережжю гористий вигляд. Місцями на склонах гір збереглись морські тераси.

Низменні береги розповсюджені в межах колишніх морських заливів (Колхидська низина), а також видвинутих в море дельт річок (напр., Бзиби). Заливи (окрім Цемеської бухти у Новоросійську, бухти Геленджика та Батумської) на Чорноморському узбережжі Кавказу відсутні. Південний берег моря, обмежений вдоль узбережжя горами Кюре-Даг и Понтійськими, особливо підвищен у східній частині. Біля Синопа та на схід від нього иснують декілька низменних ділянок видвенутих дельт річок та між ними заливи (Синопський та Самсунський). Біля Босфора береги невисокі, але обривисті. Плавна їх мережа поступово стає дрібноизрізанною до півночі та півнісно-західу, де до моря підходять отроги Балкан (Бургасский залив у Болгарії). На території Румунії вздовж берега протягнулись рівні платообразні возвишенності Добруджи, поступово переходячих у низменний простір дельті Дунаю. Північно-західні та частково північні береги Чорного моря аж до Південного берегу Криму знову невисокі, сильно розрізані балками, оврагами та річковими долинами, в гирлі яких утворилися лимани (напр.

Днестровський, Тілігульский та ін.), отгорожені від моря повністю чи частково пісчаними косами та пересипами. Р е л ь є ф д н а т а г и б и н а. Ha йб i льш i затоки: Каркінітська затока, Ягорлицька затока, Тендрівська затока, Каламітська затока, Феодосійськ а затока, Цемеська бухта, Дж арилгацька, Самсунська, Ci нопська та Бургаська. Дея кі з них відокремлен і в ід моря піщаними косами (Тендр і вська коса, Кін бурнська коса). Глибоко у море вдає ться Кримський ni в o с mpi в . Островів мало, найбільші — Зм іїний, Березань, Джарилгач, Кевкен. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніп ро, Pio н i , Єшіль-Ірмак, Кизил-Ір мак та інші. У гирлах деяких pi чок — широкі лимани (Дністровсъ кий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші). У рельєфі дна Ч орного м оря видiляють глибо ководну улоговину глиб иною понад 2000 м, яка оточена смугою материково ї обм і лини (шельфу). Шири на шельфу у п івнічно -західних та північнос хідних частинах моря досяга є 200 км i бі льше , у південних— 2,5—15 км. Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом, характерні уламкові відклади, на глибоко водних ділянках пошире ні пелітові мули та nic ки. Т е м п е р а т у р а п о в і т р я . Температура повітря над акваторією Ч орного м оря у лютому від —1° до +8° , у серпні від +22° до +25°. К ількість опадів зростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм i більше на p ік. Пересі чна річна температура води до глибини 75 м змінюється від +15° до +7°, з глиб ин ою зростає, досягаючи 6іля дна +9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від 0° до +8°, у серпні +24, +26°. Замер зає Чорне мо ре лише у холод ні зими 6 i ля північно-західних берегів. Від 6 eperi в до центр альної , частини моря солоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5 %о до 18 %о. У шарі від 50 до 200 м солоність зростає на 2,5 % 0 , глиб ше збільшується поступово, до сягаючи 6іля дна 22—22,5 %о.

Значний градієнт Південний Буг, Дніп ро, Pio н i , Єшіль-Ірмак, Кизил-Ір мак та інші. У гирлах деяких pi чок — широкі лимани (Дністровсъ кий лиман, Тилігульський лиман, Дніпровсъкий лиман та інші). У рельєфі дна Ч орного м оря видiляють глибо ководну улоговину глиб иною понад 2000 м, яка оточена смугою материково ї обм і лини (шельфу). Шири на шельфу у п івнічно -західних та північнос хідних частинах моря досяга є 200 км i бі льше , у південних— 2,5—15 км. Дно у межах шельфу вкрите піском, черепашкою, мулом, характерні уламкові відклади, на глибоко водних ділянках пошире ні пелітові мули та nic ки.

Температура повітря над акваторією Ч орного м оря у лютому від —1° до +8° , у серпні від +22° до +25°. К ількість опадів зростає з Заходу на Схід від 200 до 2000 мм i більше на p ік. Пересі чна річна температура води до глибини 75 м змінюється від +15° до +7°, з глиб ин ою зростає, досягаючи 6іля дна +9°. Пересічна тумпература води на поверхні у лютому від 0° до +8°, у серпні +24, +26°. Замер зає Чорне мо ре лише у холод ні зими 6 i ля північно-західних берегів. Від 6 eperi в до центр альної , частини моря солоність поверхневих вод змінюється від 16,5—17,5 %о до 18 %о. У шарі від 50 до 200 м солоність зростає на 2,5 % 0 , глиб ше збільшується поступово, до сягаючи 6іля дна 22—22,5 %о.

Значний градієнт солоності, а от же i щільності води перешкоджає перемішуванню поверхневих та глибинних вод, зумовлюючи від cy тність кисню i зараженість шару води сірководнем з глиб. 200 м.

Поверхневі т e чії Чорного моря утворюють систему замкнутих циклонічних к py г oo 6 i г i в, основна з яких проходить вздовж берегів моря проти стрілки годинника, західні та східні к py г oo 6 i ги у творюють внутрішні циклональні течії. Напрям глибинних теч ій найчаст і ше узгоджу є ться з схе мою поверхневих теч і й. На обм і н вод Чорного м оря ic т o тно вплива є двошарова система теч ії — по верхнева с хідна теч і я у Мармуро ве м оре та глибинна теч і я у зворотно му напрямі. Зг i нно - н a г i нн i коли вання р і вня при штормах досяга ють подекуди 1,5 м. За характером рельєфу Чорне море можливо розділити мелководну область (від мису Каліакра до мису Тарханкут) та глибинну (остання частина моря). Перша область сягає максимуму ширини проти Одеси (більше 200км) та представляє собою материкову обмілину, обмежену ізобатами 100-120м та здійснює плавний уклін до центру моря.

Вздовж гористих берегів материкова обмілина також розвинена, але значно слабша (іноді всього до 1км). Материковий схил сягає глибин 2000м.

Зазвичай, схил крутіший у верхній частині а у нижній пологий. Дно глибоководної облаті відрізняється відносно простим рельєфом. Найбільна глабина 2245м лежить під 42 33” п.н.ш. та 34 25” с.д.

Середня глибина моря 1271м. Об”єм маси води 537000куб.км. Г е о л о г і я. В геологічному вцдношенні впадина Чорного моря неоднородна. Мілководна північно-західна частина Чорного моря покриває ділянку платформи з верхнепалеозойськоюнижнемезозойською складчатою основою, ця платформа тягнеться через степовий Крим – Добуджу та окоймляє з півдня Російську платформу.

Глибоководна частина Чорного моря являє собою величезну западину земної кори з плоским дном та відносно крутими бортами, розташовану в межах альпійської геосинклинальної облаті. Западина ця почала утворюватися у кінці палеогена та продовжувала формуватися у неогене та четвертичному періоді, разом з підняттям оточуючих її гірських хребтів Кавказу, Криму та Малої Азії. Г р у н т и д н а.

Грунти дна Чорного моря утворились в результаті осадження виносів річок, продуктів знищення берегів та органічних залишок з маси води. Крім того, велике значення має хімічний осад карбонату кальція. Далі вони підлягают складним хімічним змінам. Всі грунти можна поділити на три групи: · прибережні відкладення, · відкладення материкової обмілини (приблизно на глибині від 20-30 до 150м), · глибинні відкладення материкового склону та впдини. К л і м а т.

Завдяки невеликим розмірам Чорного моря та його замкненусті климат в значній мірі обумовлен впливом оточуючих просторів суходолу. Його континентальність виявляється у значних коливаннях температури повітря по сезонам року та в неравномірності розподілу осадків. К о л і р т а п р о з о р і с т ь в о д и. Водні маси Чорного моря складаються з солених середземноморських вод (175кв.км. вна рік), впадаючих природною течією через Босфорський пролив, прісних вод материкового стоку (біля 400кв.м.) та осадків на моверхню моря. Вода має зелено-синій колір, який з приближенням до берегів стає все більш зеленим та жовто-зеленим. Донна рослинність складається з водорослей (крупних – до 1,5м, та мікроскопічних) та квіткових рослин, розповсюдженна у прибрежній зоні на мілині, приблизно на глибині до 50м. Р о с л и н н и й т а т в а р и н н и й с в і т. Орга ні чне життя зосереджене гол овним чин ом у поверхневому шарі води . У Чорному морі налічують понад 2000 ви дів мор ських орган і змів. 3 рибних ре cypci в (понад 160 вид і в риб) пром ислове значения мають хамса, ставрида, шпроти, кефаль, камбала, оселе дець, осетров і (6iлyгa, осетер, сев рюга). У м opi є три види дельф іні в (промисел на них заборонено у 1966 році ). 3 нерибних pecypci в най б і льше значе нн я мають водоро сті (ф і лофора, цистозира, зостера) та безхребетн і (мід ії , креветки, уст ри ці) . Великого значення набуває розвиток аквакультури (зокрема, штучне розведення мідій, форелі), а також акліматизація лосося, окуня, далекосхідної к e ф a л i . Фауна Чорного моря в основному схожа з фауной Средиземного моря, але має деякі види “каспійського типу”. З багатої фауни Средиземного моря (біля 6000 видів) в Чорному морі зустрічаються лише біля 1500видів, що обумовлено в значній мірі зниженою солоністю вод Чорного моря, наявністю сірководню на його глибинах та значними зимовими охолодженнями. П р о м и с л о в і с т ь н а Ч о р н о м у м о р і. В Чорному морі відобуваеться на рік 2-2,5кг риби з гектару. Існує можливість більш інтенсивного риболовства у відкритих водах. По загальній кількості розвитку життя Чорне море займає проміжне положення між бідним Средиземним морем і багатим Каспійським морем. З давн і х час і в Ч орне м оре мае велике транспортне значен н я. Гол вні порти в межах України — Одеса, І лл і ч і вськ , Южний, Микола їв , Ялта, Керч та ін ш і , в Румун ії — Констанца; Болгар ії — Бургас, Варна; у Ту р еччи ні — Трабзон, Самсун, Зон г улдак.